Десь колись я бачила сайт класних сучасних фотошпалерів. А сьогодні за цілий день нічого не знайшла. Підкажіть!

А ще сьогодні моєму Славі 35 років! І він з 14 до 21 години в ефірі радіо Емануїл (або говорить, або керує передачами), а потім на нічній і ранковій зміні!!! (((((((((((((
Хто хоче - можете подзвонити в ефір з 20.10 до 20.30 і привітати.

Ми, здається, купуємо квартиру... Чи мені це тільки здається?.. Я вибрала таку гарну, велику і недорогу, що мені аж не віриться. Мрія... Але не зовсім проста схема купівлі. Різні юристи завірили, що ризик найменший, але ми всі переживаємо, з одного боку, і не хочемо втратити такий варіант, з іншого. Мама стояла на черзі і рік тому отримала 1-кімн. квартиру біля метро. Ми її продаємо наступного тижня і з невеликою доплатою купуємо собі більшу квартиру на околиці (у Бортничах) - новобудову - вже здану, закінчену. Із райським видом з вікон. Вчора дали задаток. Але треба ще доплатити скоро 30%, і тільки через 2 місяці - остаточно викупити.
Люди! Помоліться за нас, щоб Господь благословив і все добре вдалося. І ще підкажіть, хто може недорогий і найпростіший ремонтик зробити, бо там голі стіни після будівельників.
Просто ще скажу, що я, звичайно, дуже молилася і просила, щоб Бог або відвів, або дав мир мені в серце щодо рішення і дав гарного юриста наступного дня. Бог дав юриста і дав мир. Але просимо вас, друзі, все-одно помолитися за цю нашу справу!!!

Щодня робиш якісь ВАЖЛИВІ справи, мрієш про щось, купа планів, суєти... І не знаєш, що через 30 хвилин може все скінчитися для тебе на цій землі. Позаминулої ночі я двічі прощалася з життям. У мене відібрало дихання (набряк дихальних шляхів - алергічна реакція на краплю меду, яку я з"їла перед сном). Тільки друга швидка знала, що зі мною можна зробити. Через кілька годин мені полегшало. Да... Про мораль цього всього я ще буду думати, але нагадування про невідворотність майбутніх подій (чи скоро вони будуть, чи ні) було досить сильне. Згадую про монахів одних, які копають собі могили і лежать в них щодня потрохи, щоб не забувати...
Як би так прожити життя, щоб потім "не было мучительно больно"? Чи можу я впливати на свої будні, на думки, на прагнення?

Даринці на днях було дуже погано, вона лягла біля мене (я теж хворіла), а через хвилин 10 вона почала сильно плакати і питати, як я себе почуваю. Я сказала, що в цю хвилину якось набагато краще. І вона крізь сльози каже: "Слава Богу!!! Слава Богу!!! Я тільки що молилася Йому і сказала, якщо Він мне і тебе зараз зцілить, я буду славити Його вічно! І Він нас зцілив! Мені так добре, як ніколи не було. Я піду до школи і всім-всім, а особливо моїм подружкам розповім про це чудо! І коли виросту, я теж хочу стати місіонером, буду їздити по всьому світу і розповідати людям про Боже чудо!"

Оце наша невеличка сімейка, крім мене, бо я фотографую, вітає нашу Іванку, яку 20 років тому Святий Миколай приніс під подушку нашим батькам!
Кожного Дня народження мама робить імпровізований трон в одній з кімнат, будить всіх, і ми з піснями й подарунками йдемо вітати іменинника. От і Іванка ще не встигла прокинутися, а вже завалена подарунками, а ще приємніший сюрприз її чекав через півгодини. Залунав несподіваний дзвінок у двері, і 6 її ще шкільних подруг, які знали, що в суботу Іванка зайнята і не зможе відсвяткувати, а запрошує їх на неділю, рано-зранку таки в суботу забігли з квітами і галасом привітати свою подругу.
Як добре мати таких друзів! Образ Божий таки в УСІХ людях.

Я в захваті і вражена. Люди творять красу. Це мистецтво.

Як я люблю зиму! Дівчата! Це щастя! І сьогоднішній мороз, і вчорашній вечірній сніг, і ці лавки, які тільки взимку можуть бути такими казковими!
І навіть сидіти вдома, грітися - хіба це не Романтика?!

Дуже раді і дуже сумуємо з причини від"їзду наших дорогих Маліцьких із Києва. Вони були справжнім благословінням для багатьох друзів у Києві, людей з церкви, а особливо для молодіжки. Два роки проповіді Ігоря не хотілося переривати-заміняти якимись особливими заходами, гостями. Вони були щирими, від серця, з пережитого, з порадами практичного застосування в житті, з реальністю духовної боротьби... Сподіваємося і щиро бажаємо, що Ігор з Лілею та Жасмінкою запалять по-справжньому серця одеситів своєю щирістю, справжністю, вірою, любов"ю. Звичайно, молимось, щоб Бог наповнював все їхнє служіння Силою Свого Святого Духа!
Тепер київська молодіжка потребує нових служителів, нових ідей. Запрошуємо всіх бажаючих підключитися. Крім необхідного духовного збагачення, ми стараємося кожного разу створити приємну для нас атмосферу: дизайн, випічка чи якийсь інший перекусон. Всі ж студенти (зазвичай, чоловік 15-20), всі вічно голодні, вічно задоволені, спрагнені нового пізнання, нових знайомств, більшого зростання в Господі.
І наостанок шматочок одного з наших суботніх дизайнів, на який мене надихнула Даринка, зробивши щось подібне вдома.

Дуже давно не підходила до комп"ютера. А от сьогодні почитала вас, друзі-дівчата, і захотіла вам показати одну з нових картин Даринки. Фон, свічки і більшість фруктів вона вигадала сама.

Давно мріяла почати писати тут про людей, які мене надихають. Людей, завдяки яким мені хочеться приходити щонеділі до моєї церкви, Києвської Церкви Голгофи.
Надихають вони мене своїм посвяченням людям, їхнім болям і проблемам, своїм жертовним життям християнським, наповненим змістом.
13 вересня Анечка Шевченко ділилася про своє служіння людям, фізично неповносправним. Вона бачить їхні серця, сповнені потребою почути добре слово, почути про надію, яку дає Бог. Я слухала і пишалася нею і тим, що ходжу з нею до однієї церкви.
Цієї ж неділі пастор Олексій щось промовився про те, що, коли в їхній сім"ї з"явиться ще один син, то, мовляв, як на нього реагуватимуть старші хлопці... Нічого про це не знаю, але невже вони в свою 2-кімнатну теремківську квартирку хочуть взяти, крім 3-х всиновлених і 1 рідної, ще дітей? Проте, якщо подумати, людям насправді більше, ніж фізичний простір, потрібен духовний: а цим діткам відкриваються безмежні простори Божого Царства й теплота батьківських сердець і рук. Вони назавжди набувають родину - братиків, сестричок, які будуть найближчими людьми впродовж років, як би там не складалося в житті.
Дякую вам, дорогі брати-сестри, за ваш приклад християнського життя.

Машу вразив Захід сонця над морем, вона відійшла, голосно і емоційно співала Богу, знайомі пісні і варіації на тему "Алілуя!"

Слава все літо працює, а ми з дівчатами подорожуємо. Були у бабушки, вмовили її вперше в житті, у 73 роки, з"їздити на море. Вперше вона бачила хвилі, які її лякали. Вперше захід сонця над морем. Вона не вірила своїм очам.
Маша під час цього видовища відійшла від нас, підійшла до моря, підняла руки і голосно-голосно співала Богу.
Раді були мати в компанії Ксюшку з Аґатою - дуже гарні дівчатка, раді були зустрітися з Сашою і Любцею Новицькими.
Через тиждень побачимо Тернопіль. Дуже давно мріяли про це.

Вчора ми відкрили персональну виставку картин :))) моєї Даринки в холлі Театру Юного Глядача на Липках! Усіх запрошуємо відвідати театр до 7 липня і подивитися вживу на наші роботи.